Огляд "Зелене світло" від МВФ під питанням: чому Україна може залишитися без фінансування

В Україну завітали представники МВФ, щоб обговорити з Міністерством фінансів і Національним банком перспективи виділення допомоги розміром 1,1 млрд доларів. Ситуація склалася не найкращим чином, оскільки в організації виникли питання до виконання вимог кредитної програми. Через значний дефіцит бюджету і відсутність одностайного рішення для вирішення проблеми фінансування може зірватися.

Сайт Новини Pro розібрався, що вимагає МВФ від України.

Умови програми кредитування

У 2023 році відбулася знакова та унікальна подія: Міжнародний валютний фонд погодив виділення для України кредитного фінансування протягом наступних 48 місяців у розмірі 15,6 млрд доларів. Але нам потрібно виконати низку вимог, аби кошти надходили регулярно та повною мірою. Якщо говорити в загальному, то Україна повинна забезпечувати стійкість економіки в умовах війни.

"Продемонструвавши спроможність і прагнення вистояти, ми спонукали МВФ переглянути власні кредитні політики і відкрити можливість роботи фонду з країнами, що зазнають впливу екзогенних факторів та перебувають в умовах невизначеності", – уточнив глава НБУ Андрій Пишний.

До України виставили такі вимоги:

• максимально мобілізувати доходи бюджету, зокрема за допомогою податкових надходжень;
• впроваджувати реформи, спрямовані на відбудову економіки;
• підвищувати фінансову стійкість;
• виконувати заходи інтеграції з Європейським Союзом;
• відновити довоєнні практики оподаткування та підвищити контроль за сплатою;
• перезавантажити Бюро економічної безпеки;
• "реанімувати" ринок ОВДП для отримання внутрішнього джерела фінансування видатків;
• повернути обов’язкове декларування доходів чиновників і забезпечити доступ громадян до електронних декларацій;
• завершити процес формування наглядових рад державних банків;
• запровадити національну стратегію доходів;
• привести тарифи для населення до ринкових показників.

Це головні вимоги Міжнародного валютного фонду, деякі з них Україна вже виконала, якісь перебувають у процесі. Але цього разу, перед ухваленням рішення про виділення чергового кредиту, місія МВФ акцентувала увагу на недостатності заходів, які допомагатимуть досягати цільових показників програми.

Тиск з боку МВФ

4 вересня видання Bloomberg опублікувало статтю з посиланням на власні анонімні джерела серед українських чиновників, які розповіли невтішні новини: Міжнародний валютний фонд буде тиснути на українську владу щодо підвищення податків і девальвації гривні.

Якщо представники фонду зрозуміють, що бюджетний дефіцит надто великий, а заходи вирішення проблеми не реалізуються, вони почнуть вимагати досягнення швидких результатів. Серед потенційних варіантів – здійснювати жорсткішу податкову політику і пришвидшити знецінення національної валюти для збільшення грошових надходжень.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль на форумі "Україна 2024. Незалежність" 27 серпня повідомив, що нестача бюджету на наступний рік становить 35 млрд доларів. Уряду вдалося знайти 20 млрд для покриття діри, але 15 млрд доларів поки не зрозуміло, звідки брати.

"Ці гроші не покриті договорами з партнерами. Тому ми розуміємо, що доведеться шукати або у внутрішніх джерелах, або у конфіскованих з російських активів 50 млрд доларів, або доопрацювати наші кроки з партнерами, щоб нас підтримали в цій сумі", – констатував Шмигаль.

Виходить, що без радикальних рішень отримати "зелене світло" від МВФ не вдасться. 5 вересня відбулася зустріч із представниками місії за участі Міністерства фінансів та Національного банку. Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев назвав розмову "складною".

За словами політика, у фонді вбачають недостатніми ті податкові нововведення, які провалили під час першого голосування у парламенті. Аби досягти поставленої мети, Україні запропонували підвищити податок на додану вартість, який наразі становить 20%. Якраз від цього кроку відмовилися при підготовці законопроєкту.

Що означатиме для українців девальвація гривні

Девальвація простими словами – це коли національна валюта дешевшає відносно інших на міжнародному ринку. Тобто коли долар, євро тощо дорожчають. Власне, це відбувається помірними темпами з жовтня 2023 року, коли НБУ скасував фіксований курс і відпустив його у "вільне плавання".

Відтоді офіційний курс гривні до американського долара виріс на понад 10%. Згідно з динамікою показників, опублікованою на сайті Нацбанку, перші півтора року повномасштабної війни долар коштував 36,56 грн, а потім почав дорожчати. Станом на 5 вересня 2024 року іноземна валюта коштує 41,27 грн і дешевшати не планує.

Власне, МВФ хоче більше ослабити гривню і водночас пом'якшити монетарну політику на тлі помірної інфляції. Тобто пропонує знизити відсоткові ставки, під які регулятор надає кредити комерційним банкам. У такому підході є логіка, адже чим дорожче долар, тим більше національної валюти надходитиме в бюджет у вигляді експортних податків.

Водночас співрозмовники Bloomberg уточнили, що НБУ не хоче підтримувати подальшу девальвацію гривні, оскільки це викличе невдоволення суспільства і поставить під сумніви спроможність регулятора контролювати ситуацію на валютному ринку. Бо з підняттям курсу долара виникне загроза ціновій стабільності.

"Ми толеруємо не девальвацію, а гнучкість. Ми зацікавлені у тому, щоб рух курсу відбувався в обидва боки, адже це повертає відчуття валютного ризику, покращує адаптивність економіки, дозволяє уникати накопичення дисбалансів", – зазначив Андрій Пишний.

Утім незрозуміло, які рішення доведеться ухвалювати під тиском місії МВФ. Очільник регулятора розповів, що у межах програми вони зосередяться на можливостях акумулювання внутрішніх ресурсів, аби покрити потреби державного бюджету. Отже у вирішенні проблеми значну роль відіграватиме робота на внутрішньому борговому ринку.

Що буде з податками

Від України вимагали не переходити на шлях пом’якшення податкового навантаження і взагалі не експериментувати зі ставками у бік зменшення, аби отримувати кредитне фінансування. Довгий час дискутуючи щодо змін у законодавство, народні депутати і представники Мінфіну таки представили завершений законопроєкт №11416-д.

Його зареєстрували 30 серпня і намагалися ухвалити у першому читанні 3 вересня, але ситуація вийшла з-під контролю – документ відхилили та відправили на повторне голосування зі скороченим терміном підготовки. Як уточнив нардеп Ярослав Железняк, голоси "За" віддали 224 парламентарі.

Законопроєкт зазнав істотних змін порівняно з початковою версією. У ньому представили такі пропозиції:

• підвищити базову ставку військового збору з 1,5% до 5%;
• встановити для фізичних осіб-підприємців 1-2 груп єдиного податку збір у розмірі 10% мінімальної зарплати щомісяця;
• встановити для ФОПів 3 групи військовий збір 1% від доходу;
• підняти податок на прибуток для банків з 25% до 50% у 2024 році;
• встановити для інших учасників фінансового ринку (крім страховиків) податок на прибуток за ставкою 25% замість 18%.

Автори законопроєкту відмовилися запровадити 30% військового збору для ювелірного бізнесу, збір у розмірі 15% за першу реєстрацію автомобіля в Україні та збір 5% під час продажу нерухомості фізичними особами. Передбачається, що податкові нововведення дозволять наповнити держбюджет додатковими 30 млрд гривень у 2024 році.

Загалом незрозуміло, чому депутати відтягують ухвалення змін, адже альтернатив, як швидко залатати діру в казні, немає. Можливо, спрацювала пересторога, що підвищення податків викличе соціальне невдоволення, яке призведе до несприятливих політичних наслідків.

Ситуація окреслилася не найкраща: тиск з боку Міжнародного валютного фонду не ефімерний і може призвести до ухвалення непопулярних рішень. Чого точно не оминути, то це збільшення податкового навантаження. Що стосується девальвації гривні, ще є шанс уникнути радикального здешевлення валюти.

Раніше сайт Новини Pro писав, як змінювалась економіка України за роки незалежності. Також ми повідомляли, як безконтактні платежі впливають на економію грошей.