Коли працівника можуть перевести на іншу роботу без згоди – перелік випадків

Трудове законодавство зазнало деяких змін після початку повномасштабної війни в Україні. Зокрема з’явилися підстави, на основі яких роботодавець може перевести працівника на іншу посаду для виконання обов’язків без його згоди.

Про це йдеться в законі "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану".

Змінити місце роботи підлеглого в період воєнного стану, якщо це не обумовлено трудовим договором, дозволяється за певних обставин. Важливо, щоб були виконані всі умови для переведення:

• посадові обов’язки не потрібно виконувати в місцевості, де ведуться активні бойові дії;
• робота не протипоказана працівникові за станом здоров'я;
• завдання зосереджені на відведенні/ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що можуть становити загрозу життю чи нормальним умовам життєдіяльності людей;
• оплата праці за виконану роботу становить не менше середнього доходу за попереднім місцем роботи.

"Не потребує згоди працівника переміщення на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі чи обладнанні у межах спеціальності, обумовленої трудовим договором", – йдеться в законі.

Кого заборонено звільняти в Україні

Деякі категорії громадян закон захищає від звільнення за бажанням роботодавця. Наприклад, йдеться про мобілізованих працівників, які проходять військову службу. За такими підлеглими необхідно зберегти робоче місце без виплати зарплати, і повернути на посаду після демобілізації. Також у список входять:

• вагітні жінки;
• жінки, які виховують дітей до трьох або шести років;
• одинокі матері з дітьми до 14 років;
• батьки (опікуни) дітей з інвалідністю;
• чоловіки, які виховують дітей без матері;
• молоді спеціалісти до 28 років, які працюють на першій роботі після закінчення навчання або військової служби;
• неповнолітні українці (звільнити можна тільки у виняткових випадках).

У разі порушення трудового законодавства керівника можна притягнути до відповідальності. Постраждалі працівники повинні звернутися в суд і вимагати поновлення на посаді, стягнення зарплати за час вимушеного прогулу і моральну компенсацію, якщо є підстави для відшкодування.

Проте необхідно довести, що звільнення відбулося з особистих мотивів. Не забувайте про строк позовної давності: щоб справу розглянули в суді, треба встигнути подати звернення протягом трьох місяців з моменту розірвання трудового договору.

Раніше сайт Новини Pro писав, чи можна одночасно офіційно працювати і бути підприємцем. Також ми повідомляли про матеріальну відповідальність на роботі та розповідали, коли працівник повинен виплатити компенсацію.