"Національний кешбек": чи дійсно програма може врятувати українську економіку

У серпні 2024 року уряд України оголосив про старт експериментальної програми "Національний кешбек". Ця ініціатива обіцяє повернення частини грошей, витрачених на українські товари, щоб підтримати національних виробників. Однак експерти та громадськість ставляться до програми з певним сумнівом, вважаючи, що реальні результати можуть бути не такими, як очікується.

Про це пише УНІАН.

Яка мета програми

Згідно з урядом, "Національний кешбек" має на меті підвищити споживчий попит на українську продукцію, що, своєю чергою, підтримає економіку в умовах війни.

Програма пропонує повернення до 10% від вартості придбаних українських товарів. Водночас ці кошти можна буде витратити лише на певні категорії товарів та послуг, визначені урядом.

Як працює програма "Національний кешбек"

Учасники програми мають зареєструватися через застосунок "Дія" та відкрити спеціальний рахунок у банку. Після цього вони можуть отримувати кешбек на витрати на українські товари, зареєстровані у програмі.

"Це буде так само просто, як податися на "ковідну тисячу" чи виплату для ВПО. Без зайвих візитів у держустанови й банки", – сказав міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Після реєстрації учасники матимуть можливість отримати кешбек від 2 до 3 000 грн. Та отримати цю суму можна лише витративши 30 000 грн на українські товари.

Які є підводні камені

Попри благородні наміри, програма вже викликає критику через низку обмежень:

• Вузький вибір товарів.

Як вже зазначалося, кешбек нараховуватиметься на товари українського виробництва, які зареєстровані у програмі. Програма охоплює лише тих виробників, які самі зареєструються та додадуть свої товари.

Продавці можуть позначати такі товари або інформувати покупців, що на них діє "Національний кешбек", але це не обов’язково. Програма є добровільною, тому її масштаби можуть бути обмеженими.

Крім того, є ще одне обмеження: кешбек можна отримати тільки на покупки для особистих потреб, а не для підприємницької діяльності чи роботи.

"Послуги, навіть українського походження, взагалі не є об'єктом програми. Лише товари", – розповів економічний та податковий експерт В’ячеслав Черкашин.

Проте, отримані кошти можна витрачати на послуги, такі як:

• боулінг;
• ресторани;
• готелі;
• комунальні;
• медицина;
• донати;
• громадський транспорт.

• Обмежений доступ ФОПам до програми.

Посадовці вважають, що "Національний кешбек" підтримає вітчизняного виробника та допоможе економіці у кризовий час. Однак не всі підприємці підтримали цю ідею.

Власниця київського бренду одягу заявила, що не братиме участь, бо уряд не пояснив практичні вигоди програми. Вона вважає за краще пропонувати знижки, ніж дозволяти державі втручатися в бізнес.

"Попередні державні програми показали, що не варто вступати у ці авантюри, щоб зайвий раз не пошкодувати. Якщо у держави так багато зайвих грошей, то хай краще відкладуть підвищення податків", – додала вона.

Фізичні особи-підприємці (ФОП), які є важливою частиною ринку, також мають обмежений доступ до програми, оскільки вона орієнтована на тих, хто працює на загальній системі оподаткування.

Це виключає фермерів, малих виробників та ринкових продавців, які переважно працюють на спрощеній системі.

Експерти сумніваються, що програма досягне очікуваного зростання ВВП, оскільки основні учасники ринку не зможуть скористатися "Нацкешбеком".

"Програма діє виключно з продавцями, які знаходяться на загальній системі оподаткування. Тобто, проєкт є недоступним для ФОПів – платників єдиного податку. Тим паче якщо мова про купівлю громадянином будь-чого на ринку з рук", – пояснив Черкашин.

• Ризики програми.

Очікується, що програма дозволить збільшити ВВП країни на 0,25%, витративши 3 мільярди гривень цього року і ще 6 мільярдів наступного. Та це створює лише критику, оскільки в бюджеті бракує 500 мільярдів.

Народний депутат Ярослав Железняк називає ініціативу популістською та безрезультатною для економіки, а також вказує на ризик порушення банківської таємниці та доступу податкової до витрат громадян.

Економіст Ілля Несходовський частково погоджується з нардепом. Він зазначив, що держава знатиме, хто купив той чи інший товар, що може стати основою для додаткових запитань податківців.

Водночас В’ячеслав Черкашин стверджує, що доступ податкової обмежиться спецрахунком для кешбеку, а інші рахунки громадян залишаться недоторканими.

При цьому він нагадав, що "Національний кешбек" буде оподатковуватись так само як і інші подібні банківські сервіси, тобто у 19,5%.

Деякі експерти вважають, що банки отримають найбільшу вигоду, адже вони будуть посередниками в цій програмі.

Наприклад, заступниця голови правління "Глобус Банку" Анна Довгальська вважає, що до кінця 2024 року до програми можуть долучитися більшість банків, виробників і ритейлерів, а також третина користувачів банківських карток.

• Під питанням економічний ефект.

Кешбек передбачає повернення частини витрачених коштів. Та без витрат неможливо шось отримати. Тому, навіть якщо третина активних користувачів карток приєднається до програми, це не забезпечить значних переваг ні для окремих споживачів, ні для країни в цілому.

У зв'язку з цим експерти не очікують великих результатів.

Черкашин пояснив, що Національний кешбек має вигляд масштабної програми, але на практиці має багато обмежень.

Крім того, участь у програмі добровільна для продавців, а процес отримання кешбеку може бути незручним.

"При цьому, щоб мати "омріяні" 3 000 грн, потрібно витратити 30 000 грн. Не дуже багато українців на це підуть", – додав експерт.

Ілля Несходовський підкреслює, що програма не стимулюватиме споживачів вибирати українські товари, якщо іноземні будуть дешевшими.

Тому ефект від кешбеку, як для окремих споживачів, так і для економіки, може бути значно меншим, ніж прогнозує уряд.

Експерти сумніваються, що програма досягне заявленого зростання ВВП на 0,25%. В’ячеслав Черкашин і Ілля Несходовський вважають, що ефект буде мінімальним і доцільність витрат на програму під питанням.

• Альтернативні програми кешбеку.

Експерт Ілля Несходовський вважає, що існують більш ефективні способи підтримки національного виробника, ніж "Національний кешбек".

Це може бути мито на імпорт. Завдяки цьому, на його думку, можна наповнити бюджет та допомогти українським виробникам.

Іншою альтернативою є пільгове кредитування за програмою "5-7-9". Якщо усунути існуючі виключення, ця програма могла б підтримати українську продукцію ефективніше.

Несходовський розповів, що наразі програма не охоплює переробну промисловість, але підтримує імпортні торговельні компанії. Тому переформатування цієї програми могло б дати кращий результат для вітчизняних виробників.

Також він підкреслив, що є безліч інших державних заходів, які можна адаптувати для підтримки національного виробника, замість запровадження нових, неперевірених програм.

Тоді як програма кешбеку має невизначений ефект і є сумнівним витратам бюджетних коштів, які могли б бути використані ефективніше.

І хоча програма кешбеку має шанс на реалізацію, її ефективність, ймовірно, буде нижчою за очікування уряду. Верховна Рада ще має ухвалити цю ідею, та наразі депутати виявляють скептицизм.

Раніше ми писали, що ПриватБанк запровадив новий кешбек для українців. Також ми повідомляли, що підприємців можуть покарати за продаж неякісного товару.