Аналітика Податкові зміни на порозі: які виклики постануть перед українцями

В Україні давно точаться дискусії стосовно доцільності внесення змін у Податковий кодекс. З одного боку – дефіцит бюджету, з іншого – тиск Міжнародного валютного фонду, який вимагає максимальної мобілізації внутрішніх доходів. Було питанням часу, коли з’явиться законодавча ініціатива щодо посилення податкової політики. Але запропоновані нововведення викликали хвилю обурення суспільства, особливо тих категорій громадян, на кого вплив буде найсильнішим.

Сайт Новини Pro розповідає, які ризики та виклики постануть перед українцями після запровадження нових податкових ставок.

Як хочуть підвищити податки

17 вересня Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроєкт № 11416-д "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану". Він передбачає підвищення військового збору, податку на прибуток банків і небанківських установ тощо.

Ухвалення ініціативи в другому читанні очікують орієнтовно в середині жовтня 2024 року. Після підписання президентом України Володимиром Зеленським закон набуде чинності, причому нові ставки запровадять "заднім числом", з 1 жовтня.

Українців чекають такі податкові зміни:

• військовий збір у розмірі 5% замість 1,5%;
• військовий збір за ставкою 1% від доходу для ФОПів 3 групи (додатково до 5% єдиного податку);
• військовий збір для платників 1, 2, 4 груп на рівні 10% від мінімальної заробітної плати в Україні;
• податок на прибуток банків за 2024 рік у розмірі 50% (замість нинішніх 25%);
• податок на прибуток для небанківських фінансових установ (крім страховиків) на рівні 25%;
• авансові внески з податку на прибуток підприємств для АЗС (суми залежать від видів пального у продажу).

В оновленій редакції законопроєкту (перший варіант відправили на доопрацювання) відмовилися від багатьох пропозицій, зокрема від військового збору 15% на першу реєстрацію автомобіля, податку 30% від продажу ювелірних виробів, підвищення податку на додану вартість тощо.

Що зміниться для українців

Постає питання: скільки податків доведеться платити українцям після ухвалення законопроєкту? Адже нові ставки торкнуться звичайних людей, які отримують зарплату, працюючи офіційно, чи ведуть власний бізнес. Порахуємо витрати "на пальцях".

По-перше, військовий збір із доходів збільшиться до 5% для всіх громадян. Виходить, якщо найманому працівнику платити 10 000 грн щомісяця, утримуючи з зарплати 18% податку на доходи фізичних осіб та 1,5% збору, то витрати становитимуть 1 950 грн. А внаслідок підвищення ВЗ загальна сума утриманих податків дорівнюватиме 2 300 грн (18% + 5% = 23%).

По-друге, фізичні особи-підприємці 3 групи додатково віддаватимуть 1% від доходу за звітний період. Отже, їхнє фінансове навантаження становитиме не 5% (ставка єдиного податку), а 6%. І з кожної заробленої 1 000 грн вони платитимуть не 50, а 60 грн. Яким чином відбуватиметься процедура адміністрування, наразі невідомо.

По-третє, ФОПи на спрощеній системі (крім 3 групи) будуть витрачати 10% від рівня встановленої мінімальної зарплати (8 000 грн у 2024 році). Виходить, окрім ставки єдиного податку та ЄСВ (сплачується добровільно), вони нараховуватимуть 800 грн щомісячно. Цікаво, що це у 2,5 раза більше за фіксовану суму ЄП, яку сплачують підприємці 1 групи (302,80 грн).

Що стосується податку на прибуток банків, інших фінансових установ та АЗС, українців прямо не торкнеться підвищення ставок. Але нововведення матимуть відкладений вплив на населення, оскільки для звичайних споживачів, як наслідок, подорожчає пальне і зміняться розміри комісій за банківськими послугами. Ланцюгову реакцію на ціни буде не зупинити.

Вплив на державний бюджет

Основною причиною необхідності посилення податкової політики називають додаткові надходження в державний бюджет. За розрахунками, у разі запровадження змін вдасться наповнити казну на 58 млрд гривень у поточному році, а у 2025-му – на 137 млрд гривень.

За твердженням прем'єр-міністра Дениса Шмигаля на форумі "Україна 2024. Незалежність", нестача державного бюджету становить 35 млрд доларів. Частину суми вдалося консолідувати, але близько 15 млрд доларів – це діра, яку треба закрити внутрішніми джерелами.

Таку тезу озвучила голова комітету ВРУ з питань бюджету Роксолана Підласа в інтерв’ю агенції "Інтерфакс-Україна": "Цей пакет податкових змін, який ми, можливо, проголосуємо, дуже важливий, необхідний, але він покриває всього 3,5% видатків бюджету в наступному році".

Як розповів редакції Новини Pro доктор економічних наук Олексій Плотніков, важко спрогнозувати частку наповнення держбюджету. Треба зачекати кілька місяців, десь один квартал, і тоді оцінювати результат. Можливо, якщо наслідки будуть надто негативними, влада піде на поступки та знову реформує систему оподаткування, послабивши тиск на громадян.

Наслідки для бізнесу та ринку праці

Хто найбільше постраждає від підвищення податкового навантаження? Очевидно, представники бізнесу, роботодавці, працівники й загалом ринок праці. З погляду підприємців – доведеться підвищувати зарплати, щоб компенсувати витрати на військовий збір. І водночас скорочувати штат, аби уникнути власних фінансових проблем.

Редакція Новини Pro дізналася в керуючого партнера консалтингової компанії Forsego Ukraine Руслана Пахомова, наскільки критичним для бізнесу стане посилення податкової політики.

Ризики для економіки величезні. Такий тип податку одночасно зменшує купівельну спроможність і збільшує собівартість внутрішнього продукту. Він найбільшим чином вплине на білий бізнес і сумлінних платників податків, зробивши їх неконкурентними перед менш чесними учасниками ринку.

Руслан Пахомов

Керуючий партнер консалтингової компанії Forsego Ukraine

З початком повномасштабної війни бізнесу і так несолодко. Доводиться працювати у складних умовах, миритися з нестачею кваліфікованих кадрів (далися взнаки мобілізація та міграція), непростою економічною ситуацією тощо. Ринок праці страждає від дефіциту співробітників, а частка тіньового сектора збільшується.

Не будемо ігнорувати ще один гіркий наслідок – зарплати "в конвертах". Що залишиться робити бізнесу, який не хоче скорочувати штат і збільшувати зарплати для компенсації військового збору? Правильно: ухилятися від сплати податків шляхом "тінізації", працевлаштовувати без трудового договору, виплачувати мінімалку по документах тощо.

Впевнений, навіть якщо буде позитивний короткостроковий ефект від реформи, за який можна звітувати перед суспільством, в стратегічному плані Україна програє, адже менш ніж за пів року бізнес адаптується і піде в тінь. Потрібні роки, щоб повернути його до правил гри, і зменшення податків до початкового рівня цього забезпечити не зможе, – констатував Руслан Пахомов.

Компанія Advanter Group провела оперативне дослідження і з’ясувала потенційну реакцію бізнесу на підвищення податків. Результати опитування майже 300 респондентів такі:

• підвищення цін на товари і послуги – 72,2%;
• оптимізація сплати податків – 47,7%;
• оптимізація витрат – 45%;
• пошук нових ринків збуту – 21,9%;
• призупинення діяльності в Україні – 17,9%;
• зменшення рівня виробництва – 10,6%.

Як видно, настрої невтішні. Враховуючи відповіді представників бізнесу, очікується зростання частки тіньових зарплат на ринку з 35% до 45%.

Що буде з ФОПами

Окремо слід розібратися з фізичними особами-підприємцями. В Україні спостерігаються досить тривожні темпи масового закриття малих бізнесів. За даними Опендатаботу, з початку 2024 року до кінця серпня ліквідували 120 154 ФОПи, з них 24,5% – зареєстровані минулого року, 13,7% – створені цього року. І хоча кількість нових справ в 1,6 раза більша, ніж закритих, тенденція очевидна.

Якщо взяти ФОПів 1 та 2 групи спрощеної системи, то вони сплачують 302,8 грн і 1 420 грн відповідно щомісяця. А з жовтня почнуть додатково віддавати в бюджет 800 грн, і це дуже велике податкове навантаження для малого бізнесу. Не виключено, що нововведення підштовхне підприємців до радикального рішення – ліквідувати власну справу через фінансову невигідність.

Або збільшиться кількість ФОПів, які працюють не до кінця по-білому. Вони можуть видавати зарплату найманим працівникам, не проходячи бухгалтерію. Треба було змінити податок на додану вартість, а не ПДФО і ВЗ. Тепер доведеться миритися з негативними наслідками реформи, – зауважив Олексій Плотніков.

З економістом погодився і Руслан Пахомов. На думку керуючого партнера Forsego Ukraine, доцільніше було обрати ПДВ в контексті підвищення податків. Від цього кроку відмовилися при доопрацюванні законопроєкту, хоча навіть представники МВФ під час роботи місії фонду в Києві рекомендували збільшити відсоткову ставку на 2 пункти – до 22%.

Краще б обрали податок на додану вартість. Тоді підвищення до 22% залишилося би в межах середнього по ЄС і майже не відобразилось на внутрішньому споживанні. А ще ПДВ набагато легше адмініструвати, що не скажеш про військовий збір і контроль виплати зарплати співробітникам.

Руслан Пахомов

Керуючий партнер консалтингової компанії Forsego Ukraine

Виходить, агресивна податкова політика націлена на знищення малих і середніх ФОПів, а не на підтримку. Це лише зробить їх більш вразливими. Позитивним прикладом вдалого стимулювання діяльності можна назвати правовий режим Дія.City, резиденти якого (технологічні компанії, зокрема і Forsego Ukraine) мають низькі податкові ставки. Працівники сплачують:

• 5% ПДФО;
• 22% ЄСВ від мінімальної зарплати;
• 1,5% військового збору.

А самі резиденти покривають корпоративний податок у розмірі 9% на "виведений капітал" або 18% на прибуток. Міністерство цифрової трансформації зробило неможливе, забезпечивши бізнес комфортними податковими умовами в поєднанні з ефективними інструментами реалізації. І тепер компанії можуть зосередитися на розвитку, будуючи прозору структуру, залучаючи іноземних інвесторів тощо.

Таким чином, постає питання доцільності та результативності запропонованих заходів у довгостроковій перспективі. Руслан Пахомов назвав альтернативи, до яких бізнесу адаптуватися набагато легше:

Більш правильно з погляду користі для підприємців – відмовитись від підвищення податків, а натомість скоротити видатки держбюджету, паралельно провівши реформи БЕБ, митниці та податкової, що забезпечить ефективне і рівномірне адміністрування та підтримає білий бізнес.

Що маємо в результаті

Як видно, досить легко спрогнозувати наслідки для українців від зміни податкового навантаження. Суспільство віддаватиме зароблені кошти задля наповнення державного бюджету, проте дефіцит від цього сильно не зменшиться.

Зате бізнес-середовище стикнеться з серйозними викликами, які з’являтимуться один за одним внаслідок ланцюгової реакції. Роботодавцям доведеться збільшувати зарплати й водночас підвищувати ціни на товари/послуги. Або скорочувати штат для компенсування витрат на військовий збір.

Не виключено, що рівень безробіття, який у 2024 році впав, знову посилиться. Бо підприємці не укладатимуть зі співробітниками трудові договори, щоб ухилитися від сплати податків, виплачуючи зарплати "в конвертах".

Більш раціональні рішення – покращити ефективність роботи контролюючих органів, скоротити певні видатки державного бюджету, зруйнувати схеми ухилення від оподаткування, провести дієві реформи Бюро економічної безпеки та Державної митної служби, підвищити (навіть тимчасово) ставку ПДВ.

Такі кроки допоможуть оптимізувати фінансові надходження в держбюджет і водночас мінімізують частку тіньового бізнесу. Адже автоматизація процесів податкового адміністрування є ефективною підтримкою підприємців, які давно чекають цього спрощення.

Раніше сайт Новини Pro писав, що в Україні можуть підвищити податки "заднім числом". Також ми повідомляли, які грошові надходження не треба включати в дохід ФОПа.