Київський метрополітен відновлює повноцінний рух: як курсуватимуть потяги на синій гілці

Фото: Telegram/Віталій Кличко Ремонт у Київському метрополітені завершено
Фото: Telegram/Віталій Кличко
Розмір тексту
А А А
Поділитися share
Розповідаємо, чому було закрито станції на синій гілці метрополітену та коли вони знову стануть доступні для пасажирів

Ремонтні роботи на ділянці тунелю між станціями "Деміївська" та "Либідська" нарешті завершено, і після 9 місяців напруженої роботи відновлюється повноцінний рух поїздів на синій гілці метрополітену.

Про це у своєму Telegram-каналі повідомив мер столиці Віталій Кличко.

У четвер, 12 вересня, відновлюється повний рух поїздів між станціями "Героїв Дніпра" та "Теремки".

"Увесь комплекс робіт тривав 9 місяців. За цей час підготували будівельний майданчик, переклали понад 200 кабельних мереж, зокрема мереж ДТЕКу, Укртелекому, інших", – зазначає мер Києва.

Він також додав, що було проведено розробку котловану глибиною понад 15 м, демонтували стару частину тунелю довжиною 27 метрів та збудували нову секцію. Посилили тунельну оправу з обох боків нової ділянки (загальна довжина більше ніж 50 м). Уклали нові колії, відновили інженерні мережі та налагодили системи безпеки руху поїздів.

Чому частина Київського метрополітену опинилась в аварійному стані

Перегінний тунель між станціями "Деміївська" і "Либідська" розташований у складних гідрогеологічних умовах. Тому під час ремонту було здійснено всі необхідні роботи з гідроізоляції тунельної оправи та хімічного закріплення ґрунтів навколо неї.

Вартість виконаного комплексу робіт склала 383 млн грн, що на 62 млн грн менше від початкової вартості.

Які недоліки будівництва виявили експерти

Паралельно з відновлювальними роботами були проведені експертні дослідження для визначення причин виникнення проблеми. Виявлено, що причини полягають у помилках на етапі проєктування та недоліках виконання будівельно-монтажних робіт, зокрема:

  1. Оправу тунелю збудували з порушеннями стандартів монтажу кілець.
  2. Оправу тунелю проєктували для експлуатації при значно нижчому рівні ґрунтових вод.
  3. Жорсткість тунелю нижча за проєктну через використання стінових блоків замість лоткових, що призвело до зменшення товщини та відсутності ребер.
  4. Не було виконано компенсаційних заходів (хімічного закріплення ґрунтів), що могло зменшити вплив перерізуючих зусиль у місці зміни інженерно-геологічних умов основи.

Лабораторні дослідження також підтвердили серйозні порушення у будівництві, зокрема відсутність хімічного закріплення ґрунтів навколо тунелю.

Раніше ми писали, як працює громадський транспорт в Києві в умовах воєнного стану, а також про 5 найдивовижніших станцій метрополітену у світі.

Показати ще more
Показати ще more
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь з тим, що ознайомилися з політикою конфіденційності, та використанням файлів cookie.